|
Історична довідка Музей українознавства "Берегиня” при Висоцькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів було відкрито у березні 1997 року. Спочатку це була музейна кімната, створена за ініціативою і матеріалами вчителя української мови та літератури Данилюк Я.М. Понад 20 років, разом зі своєю родиною Ярослава Михайлівна займалася збором матеріалів, які свідчать про види господарської діяльності людей на Україні, зокрема на Галичині. Зацікавилися пошуковою діяльністю вчителі школи, учні. Особливо пожвавилася робота по вивченню історії України, рідного краю – Тернопільщини. На сьогодні музей українознавства "Берегиня” з експозиційною площею 48,53 кв.м. Загальна кількість одиниць збереження – 56. Фондосховище відсутнє. Експонати в експозиціях зберігаються у відповідності до вимог "Положення про музей при навчальному закладі система Міністерства освіти і науки України”. БЕРЕГИНЯ ДУХОВНОСТІ Сьогодні як ніколи, перед сучасними педагогами постають актуальні питання: як виростити гармонійну особистість, на які моральні цінності зорієнтувати дитину, як допомогти їй зберегти доброту, людяність, вірність своїм родинним витокам? Вчителі школи переконані, що саме в шкільній сім’ї розвивається духовна основа дитини, її мораль, самобутність світовідчуття та світорозуміння. Неабияку роль у цьому процесі відіграє музейна педагогіка. Шкільний краєзнавчий музей «Берегиня» виконує велику культурно-просвітницьку роботу у ЗНЗ. Педагоги, учні навчального закладу, їхні батьки, місцеві мешканці активно долучаються до розвитку та плекання духовних надбань наших предків. У 2015 році краєзнавчому музею «Берегиня» виповнилося 18 років. Своїм існуванням музей завдячує самовідданій, обдарованій людині, великому педагогу – Данилюк Я.М. Не покладаючи рук, вона натхненно працювала над створенням багатої, насиченої експозиції.Ярослава Михайлівна, як керівник музею, об’єднала вчителів, учнів та їхніх батьків у велику дружню родину. За роки існування «Берегиня» стала шкільним осередком духовності, доброти та родинного тепла. Пріоритетним завданням музею є сприяння розвитку в дітях таких якостей, як людяність, щирість, взаємодопомога, повага одне до одного. Нині музеєм опікується новий молодий керівник – Заворотняк Галина Іванівна. Беручи участь у краєзнавчій роботі, діти прилучаються до справ старших, усвідомлюють себе як частину народу, в них виховується любов до отчого краю, села, міста, до батьківського порога. Така діяльність збагачує життєвий досвід дітей, розвиває й збагачує їхню фантазію, сприяє вихованню у них національної самосвідомості та розвиває патріотичні почуття. Пріоритетними завданнями МУЗЕЮ було визначено:
Протягом останніх років музей є осередком виховної та методичної роботи. Тут проводяться уроки історії та народознавства, починаючи з 1 класу, вечори, зустрічі, класні години, зустрічі з народознавцями. «Берегиня» є центром науково-методичної роботи. На базі музею проходять інтегровані засідання кафедр історії і народознавства та української мови і літератури з тематики:
У музеї працює Рада музею в кількості 11 членів. Серед них 5 вчителів та 6 учнів У складі Ради представлені: секція пошуковців, секція екскурсоводів, секція оформлювачів. Щомісяця відбувається засідання Ради музею, щодо актуальних тем народознавства та історії України. Музей українознавства «Берегиня» репрезентує такі розділи. Серед них: «Український костюм», «Хата моя, біла хата», «Піч – оберіг у хаті», «Українська вишивка. Рушники», «Гончарство», «Ткацтво на Тернопіллі», «Лозоплетіння на Тернопіллі»», «Ремесла і промисли». Розділи постійно поповнюються новими експонатами, що відображується в інвентарній книзі. За останній рік фонди музею поповнились чисельними експонатами, а саме: традиційне вбрання на Тернопіллі (2 жіночі полотняні сорочки, плахта) весільний костюм, 3 хустки, 2 фартухи, постоли, 5 глиняних горщиків та 3 декоративні прикраси, терлиця, мотовило,ночви,жорна,магільниці та 20 вишитих рушників, ніжна ступа. Специфікою діяльності музею «Берегиня» є те, що екскурсії проводять учні-екскурсоводи ЗНЗ.За кожним розділом закріплені два учні. Загальна кількість екскурсоводів у музеї – 4. Розділ «Український костюм» багатий на експозицію: тут жіночі очіпки, хустки, фартухи, спідниці, корсетки, сорочки, юбки, кожух, зразки чоловічого й жіночого одягу. У розділі «Ткацтво на Тернопіллі» представлені: терниця, тріпло, гребінь, пасмо льону, веретена, мотовило, мотки ниток з льону, клубки, цівки, берда, нити, ритки, сукала, дідок, прядки діючі. Родзинкою розділу є діючий ткацький верстат або кросна. Експозиція «Хата моя, біла хата» цікаво й повно представлена макетом української хати, де представлено інтер’єр хати: святий кут, піч, піл, лавка, годинник маятниковий, фотокартки, жердки над полом, на полу – подушки, одягнені у вишиті та в’язані наволочки. «Піч – оберіг у хаті» – одразу до себе привертає увагу макет української печі. Поряд з нею стоять рогачі, товкачки, а над полом висить дитяча колисочка. У музеї широко представлене «Гончарство». Понад 50 експонатів. Це глечики різної конфігурації, макітри, лохані, кумоньки, великі й малі горщики. Надзвичайну цікавість викликає незвичайний глечик, в якому пекли сливи або заготовляли домашній солоний сир з маслом Окрасою музею є виставка «Українська вишивка. Рушники»: це килими, сорочки, серветки, картини, а ще рушники. Понад 20 рушників гріють душу гостей музею, це рушники вишиті хрестиком, гладдю, вибиті фарбою рушники, мережані. З великим захопленням і цікавістю розглядають учні експонати з розділу «Ремесла і промисли». Тут бачимо різні види вагів – безмінів, пристосування для зняття взуття, колодки для пошиття взуття, спиці дерев’яні й кістяні для плетіння личаків, шкребки для чистки шкіри корови, ножиці для стрижки овець; рубель і качалка, прач, праска (вугільна), «Лозоплетіння »представлено декількома експонатами: корзина для квітів, плетиво-кожух-футляр для глиняних та скляних посудин. Основні методи та форми організації діяльності музею «Берегиня»: Проведення екскурсій: оглядових та тематичних Години спілкування з використанням комп’ютерних презентацій («Сторінками історії села Високе», «Попіл стукає у серце», «Країна моєї мрії - Україна», «День Святого Миколая», «Україна – моя Батьківщина», «Хатні обереги та святині», «Духовні криниці української душі», та інші). Музейні читання («Козацькі часи наТернопіллі», «Шевченківськими стежками», «Духовні святині Тернопільщини», «Моя земля – земля моїх батьків» та інші) Традиційні народні і музейні свята («Свято Покрови», «Свято посвяти в екскурсоводи», «Свято Новорічний Вертеп». Ігри – розваги та вікторини (Квест «День народження музею», «Люби і знай свій рідний край», «Легенди Чернігова», «Країна моєї мрії - Україна) Засідання Ради музею («Людська пам’яті свіча хай запалає», «Слово, пісня, дума Кобзарева. Ви окраса і суть мого життя». Конкурси та туристичні змагання (конкурс читців, конкурс «Кращий екскурсовод», «Моя земля - земля моїх батьків», «Весільні рушники на Тернопіллі») На базі музею проводяться родинні зустрічі та свята, конкурси та вікторини, години спілкування та відкриті заходи. Частими гостями тут є народні умільці, майстрині-вишивальниці, ремісники, які з радістю діляться своїм досвідом з молодим поколінням Під час розучування ролей музейних героїв (експонатів), виготовлення власноруч декорацій та костюмів, школярі отримують чудову нагоду виявити особисті таланти, відчути свою необхідність у вирішенні того чи іншого виховного питання. У рамках краєзнавчої роботи діти долучаються до справ старших, усвідомлюють себе як частину народу, в них виховується любов до отчого краю, села, міста, до батьківського порога. Така діяльність збагачує життєвий досвід дітей, розвиває й збагачує їхню фантазію, сприяє вихованню у них національної самосвідомості та розвиває патріотичні почуття. Відвідувачі музею «Берегиня» хочуть одержати не тільки інформацію про минуле, але виявляють бажання увіковічити в музеї діяння своїх предків та свої творчі здобутки. Гостями музею є не лише учні та батьки загальноосвітньої школи , а й учні навколишніх шкіл , також відвідують діти садочків При музеї вже більше 4 років діє пошуковий загін «Джерельце», неодноразові призери міських та обласних конкурсів. Юні дослідники рідного краю активно займаються вивченням загадок минулого. Напрямки досліджень різноманітні: етнографічний, краєзнавчо-історичний, археологічний. Експедиції, в яких беруть участь школярі, проливають світло на маловідомі факти історії рідного краю, збагачують життєвий досвід, розширюють кругозір. З давніх-давен людям відомо: «дерево життя» – це гілочка, – на якій ростуть три листочки. Перший листочок – символ минулого часу, другий – сучасного, а третій майбутнього. Екскурсоводи та активісти музею «Берегиня» ЗНЗ знають про нерозривний взаємозв’язок минулого, сучасного й майбутнього. Тож щоб правильно орієнтуватися в житті, щоб бути освіченою людино, потрібно вивчати минуле свого народу, свого краю, його історію. |
Статут про музейну кімнату “Берегиня”
при Висоцькій ЗОШ І-ІІІ ступенів
1. Загальні положення
1.1. Музей є осередком виховання, який сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпеченню духовної єдності поколінь і призначений для вивчення, збереження та використання пам’яток з історії школи.
1.2. Музей створений з ініціативи учнів та педагогів школи.
1.3. Музей взаємодіє з державними , громадськими та іншими зацікавленими закладами та установами.
1.4. Оригінальні пам’ятки історії, культури, які мають наукову, історичну, художню чи іншу культурну цінність і зберігаються у фондах музею, входять до складу Музейного фонду України і підлягають обліку у порядку, встановленому чинним законодавством.
1.5. Музей у своїй діяльності керується Законом України „Про музеї та музейну справу”, нормативними документами Міністерства освіти України, Міністерства культури і мистецтв України, цим Положенням та власним Положенням про музей.
1.6. Положення про музей розробляється на основі чинного законодавства, Статуту закладу освіти та затверджується директором школи.
2. Мета, головні завдання та зміст роботи музею
2.1. Мета діяльності музею полягає у залученні молодого покоління до вивчення та збереження історико-культурної спадщини випускників та педагогів школи, у формуванні освіченої творчої особистості та сприянні розбудові національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави.
2.2. Головними завданнями в роботі музею є:
· сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу закладів освіти: розширення і поглиблення загальноосвітньої та професійної підготовки учнівської молоді засобами позакласної, позашкільної роботи; розвиток її творчих інтересів до пошукової, краєзнавчої, науково-дослідницької, художньо-естетичної та природоохоронної роботи; формування у підростаючого покоління розуміння нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і майбутнього України;
· допомога педагогічному колективу закладу освіти у впровадженні нових нетрадиційних форм роботи за інтересами;
· участь у формуванні, збереженні і раціональному використанні Музейного фонду України;
· вивчення, охорона і пропаганда пам’яток історії, культури і природи рідного краю;
· проведення культурно-освітньої роботи серед учнівської молоді та інших верств населення.
2.3. Музей проводить таку роботу:
організує дослідницьку діяльність згідно з тематикою музею;
систематично поповнює фонди музею шляхом проведення експедицій, походів, екскурсій, а також використовує інші шляхи комплектування, що не суперечать чинному законодавству;
організує облік музейних предметів, забезпечує їх збереження;
створює і поповнює стаціонарні експозиції та виставки;
· проводить освітньо-виховну роботу серед учнівської молоді і населення; організує та бере участь ушкільних, районних, обласних, всеукраїнських заходах;
· надає можливість використання матеріалів музею в навчально-виховному процесі та науково-дослідницькій роботі.
3. Створення та організація роботи музею
3.1. Профіль музею - краєзнавчий.
3.2. Музей було створено згідно рішення педагогічної ради та наказу № 31 від 28 квітня 1997 року.
3.3. – Всі знахідки зареєстровані в інвентарній книзі.
- Приміщення (окреме) обладнане згідно вимог.
- Всі експозиції відповідають профілю музею.
- Музей працює згідно графіка:
понеділок, вівторок -- опрацювання,
середа, четвер – екскурсії,
п’ятниця – збір матеріалу.
4. Керівництво роботою музею
4.1. За роботу музею відповідає ЗДНВР школи:
- він призначає педагога, який здійснює безпосереднє керівництво музею;
- вирішує питання режиму роботи.
4.2. Робота музею організується на основі самоврядування, вищим керівним органом якого є рада музею. Рада музею обирається на зборах учнівського активу музею та складається з учнів, педагогічних працівників. ЇЇ кількісний склад визначається характером і обсягом роботи музею.
Рада музею:
· обирає голову і розподіляє обов’язки між членами ради, які очолюють групи або сектори: пошукової, фондової, експозиційної, просвітницької роботи тощо;
· вирішує питання включення до фондів музею пам’яток історії, культури, які надійшли в процесі комплектування;
· обговорює та затверджує плани роботи;
· заслуховує звіти про пошукову, дослідницьку, наукову роботу;
· організовує підготовку громадських екскурсоводів , лекторів, а також навчання активу;
· встановлює зв’язки з пошуковими загонами, гуртками, клубами та іншими творчими об’єднаннями;
· веде документацію музею (інвентарну книгу, книгу обліку проведення екскурсій, навчальних занять, масових заходів, акти прийому та видачі експонатів, план роботи);
· вирішує інші питання, пов’язані з діяльністю музею.
4.3. Методичну та практичну допомогу музею надає опікунська рада, яка створюється на добровільних засадах з педагогічних працівників.
4.4. Науково-методичну допомогу музею надає районний відділ освіти.
4.5. Загальне керівництво діяльністю музеїв при закладах освіти здійснює Міністерство освіти України.
Облік музеїв здійснює Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді.
5. Облік і забезпечення збереження фондів
5.1. Облік пам’яток історії та культури, які зберігаються в музеях, проводиться в порядку, визначеному в нормативних документах Міністерства культури і мистецтв України.
5.2. Зібраний матеріал складає фонди музею і обліковується в інвентарній книзі , яка скріплюється печаткою та завіряється підписом керівника закладу освіти.
5.3. Фонди музею поділяються на основні(оригінальні пам’ятки історії, культури) і допоміжні ( схеми, діаграми, копії, муляжі тощо) .
5.4.Унікальні пам’ятки Музейного фонду України, а також ті, що мають виняткове наукове та історичне, художнє чи інше культурне значення, заносяться Міністерством культури і мистецтв України до Державного реєстру національного культурного надбання.
5.5. Пам’ятки історії та культури ( в тому числі нагороди з коштовних металів), яким загрожує знищення чи псування, можуть бути вилучені з музею згідно з чинним законодавством.
5.6. У разі припинення діяльності музею оригінальні пам’ятки історії та культури передаються до державних та інших музеїв на умовах, що не суперечать чинному законодавству.
5.7. Безпосередня відповідальність за збереження музейних зібрань покладається на керівника закладу освіти та керівника музею.
5.8. Особи винні у порушенні законодавства України про музеї та музейну справу, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.